ГОСТРА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ
Гостра ниркова недостатність при інфекційних хворобах
9 березня – Всесвітній день нирки. Нирки – один із «фільтрів» організму, адже саме вони очищають кров, нормалізують тиск і контролюють всі елементи, що містяться в крові, підтримуючи гомеостаз. У зв'язку з високими навантаженнями на ці органи, їх інкреторні, фільтраційні та сечоутворюючі функції можуть бути порушені, внаслідок чого розвиваються ниркові хвороби, що потребують негайного лікування.
Виділяють гостру та хронічну ниркову недостатність – залежно від клінічних проявів, термінів виникнення хвороби та лабораторних показників.
Гостра недостатність нирок (ГНН) – раптове різке порушення всіх або майже всіх функцій нирок.
Характерним проявом гострої недостатності є насамперед різке зменшення виділення сечі (аж до повної анурії), внаслідок чого в організмі відбуваються патологічні зміни: накопичується надмірна кількість продуктів азотистого обміну, порушується водно-електролітний баланс і кислотно-лужна рівновага тощо. У неускладнених випадках ці процеси зворотні. Проте при пізньому зверненні за кваліфікованою медичною допомогою рівень летальності серед пацієнтів дуже високий.
За основним (ініціюючим) патогенетичним механізмом виділяють преренальну, ренальну і постренальну гостру недостатність нирок (ГНН). До їх розвитку можуть спонукати різні тригерні фактори.
До факторів розвитку преренального гострого ураження нирок належать:
– надмірна втрата позаклітинної рідини зі зниженням внутрішньосудинного об'єму внаслідок кровотеч, блювання, діареї, а також при опіках і прийомі діуретиків;
– перерозподіл обсягів рідин організму (секвестрація позаклітинної рідини, або втрата в "третій простір"), що виникає при цирозах, нефротичному синдромі, гострій кишковій непрохідності, гострому панкреатиті, перитоніті;
– зниження серцевого викиду – може виникати при ураженні клапанів серця, міокардиті, гострому інфаркті міокарда, аритміях, хронічній серцевій недостатності, тромбоемболії легеневої артерії, тампонаді серця;
– периферична вазодилатація – при сепсисі, гіпоксемії, анафілактичному шоку, синдромі гіперстимуляції яєчників, лікуванні препаратами ІЛ-12, інтерфероном;
– спазм судин нирок при сепсисі та гіперкальціємії, інгібіції синтезу простагландинів (наприклад, використання нестероїдних протизапальних препаратів), використання α-адреноміметиків.
Клінічно ГНН проявляється як загальними симптомами, характерними для всіх її форм, так і типовими для кожної форми окремо.
При огляді пацієнта перш за все треба з'ясувати, коли у хворого останній раз було сечовипускання та приблизний його об’єм. При цьому слід враховувати можливість значної втрати рідини й електролітів (при блюванні й проносі), гемолізу (при переливанні крові).
Симптоми гострої ниркової недостатності (з'являються дуже швидко):
- зменшення обсягу виділеної сечі (аж до анурії);
- прояви гострої уремії: втрата апетиту, нудота і блювота, адінамія;
- різке зниження АТ (не завжди);
- тахікардія;
- тремор і тремтіння;
- апатичність;
- задишка;
- лабораторно визначаються порушення в складі плазми крові: підвищення рівня залишкового азоту, сечовини, креатиніну тощо.
Перша допомога в разі ниркової недостатності
У разі розвитку гострої ниркової недостатності необхідно відразу ж викликати бригаду екстреної допомоги. До приїзду лікаря потрібно:
- заспокоїти хворого;
- постійно контролювати його дихання, пульс і АТ;
- промити шлунок та кишківник прохолодною водою для зменшення проявів інтоксикації;
- дати прийняти ентеросорбент;
- якщо виникло блювання, надавати допомогу й не допускати аспірації (потрапляння в дихальні шляхи) блювотних мас;
- дати знеболювальне, якщо недостатність викликана сечокам'яною хворобою.
Після приїзду медиків обов’язково назвіть лікарю всі симптоми, що спостерігалися у хворого та розкажіть про проведені заходи.
Якщо виявлені ознаки гострої ниркової недостатністі, потрібно термінова госпіталізація та лікування пацієнта в умовах стаціонару профільної лікарні (залежно від першопричини виникнення ГНН).
При типовому перебігу ГПН можна виділити 4 періоди:
1) початковий – від початку дії шкідливого етіологічного фактору до пошкодження нирок; тривалість залежить від причини ГНН, як правило, впродовж кількох годин;
2) період олігурії/анурії (зменшується виділення сечі) – у близько половини хворих він зазвичай триває 10–14 днів;
3) період поліурії – після періоду олігурії/анурії впродовж кількох днів кількість сечі різко зростає. Тривалість періоду поліурії пропорційна до тривалості періоду олігурії/анурії та може тривати до кількох тижнів. У цьому періоді може виникнути дегідратація та втрата електролітів, особливо, калію і кальцію.
4) одужання, тобто повного відновлення функції нирок, – триває кілька місяців.
У неускладнених випадках та вчасному зверненні ці процеси зворотні. Раціональне і своєчасне лікування є ефективним. Але в деяких пацієнтів ГПН стає початком хронічного захворювання нирок.
При виявленні ознак гострої ниркової недостатності НЕГАЙНО звертайтеся за медичною допомогою. Даремно втрачений час може коштувати життя. Поінформований – значить озброєний. Бережіть себе та своїх рідних!
Олег Голубенко, лікар-реаніматолог ВАІТ КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня»
