Карантинні та інші види шкідників запасів
Найпоширенішими шкідниками зерна і зернопродуктів є комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, борошноїди, зернова міль, борошняний кліщ, комірні вогнівки тощо. Наприклад, пошкодженекомірнимдовгоносиком зерно пшеницівтрачає до 50% ваги, кукурудзи - 35%.
Лише за комплексного підходу можливе впровадження якісного фітосанітарного контролю в Україні — на рівні європейських і світових стандартів та ефективний захист рослинного багатства країни від небезпечних шкідливих організмів. Система фітосанітарного контролю на територіїУкраїнидієвідповідно до ЗаконівУкраїни «Про карантин рослин», «Про захистрослин» і підзаконнихактів, якіадаптовані до міжнароднихстандартівщодопроведенняфітосанітарнихзаходівМіжнародноїконвенціїзахистурослин
Комплекс карантинних заходів спрацьовує за умови належної кваліфікації спеціалістів, які їх проводять: із застосуванням глибоких знань із морфології, біології, етології, закономірностей сезонної і багаторічної динаміки чисельності шкідливих карантинних комах на тлі зміни клімату, глобального потепління, непередбачуваних сукцесій тощо. Та й сам перелікцихшкідливихорганізмівпостійнозмінюється, оскількиоднікомахийдуть «у тінь», іншістабільно, впродовжбагатьохроків, тримаютькарантинщиків у напрузі, деякі, раптовоз’явившись, — зникають, а іншіпотужнонарощують свою шкідливість, розширюючи ареал і збільшуючищільністьпопуляції. Які причини появикарантиннихорганізмів? Хто вони — цідрібнічи й мікроскопічні вороги, здатнізавдатичималоїшкоди? І як їхперемогти у двобої, а краще — як не допуститиїх на свої поля? Зогляду на це й зважаючи на доситьчисленнийпереліккарантиннихоб’єктів
Капровий жук (Trogodermagranarium) – небезпечнийкарантиннийшкідливийорганізмзапасів зерна. Назвушкідникотримаввід слова «кхапра», щоозначає «цеглина» або «стіна», за свою особливістьнакопичуватися у щілинахстін. Батьківщиною жука є Індія, де йоговпершезареєстрували в 1894 році. З розвиткомторговельнихзв’язківшкідника завезено до Європи та Америки. Цебагатоїднийшкідник, якиймаєвисокийступіньпристосованості. Вінпошкоджуєпонад 100 видів культур. Завдаєшкоду зерну пшениці, ячменя, вівса, жита, рису, кукурудзи, а такожзернопродуктам, арахісу, ячмінному солоду, бобовим та продуктам їхпереробки, комбікормамтощо. Можепошкоджуватирізноманітніпакувальніматеріали.
Шкідник не літає,живе не більше 15 днів, але добре пересувається в межах складськогоприміщення. За місяць потомство 10 пар можезменшитимасу зерна, щозберігається на 9-15%, знизитиякістьпшениці на 12-24%. В Українікапровий жук відсутній, але, незважаючинаце, існуєпостійназагрозазавезенняйогоіз зерном, зернопродуктами, арахісомтощо. З метою виявленнякапрового жука в складськихприміщенняхдержавніфітосанітарніінспектори систематично проводятьмоніторингвізуально та за допомогоюхарчовихпринад та феромоннихпасток.
Іншішкідникизапасів
Амбарнийдовгоносик (Sitophilusgranarium) пошкоджуєціле зерно пшениці, жита, ячменю; меншінтенсивнорозмножується на кукурудзі, вівсі, рисі, гречці, просі; можешкодитимакароннихвиробів і злежаласяборошні.
Рисовийдовгоносик (Sitophilusoryzae) пошкоджує зерна пшениці, жита, вівса, ячменю, рису, кукурудзи, гречки, перлову крупу і сухіборошнянівироби, насіння проса, олійних і бобових культур. Зерна, з якихвийшли жуки, втрачають у вазі до 50%, вони не придатні для посіву та для харчуваннялюдини і тварин через отруйність. За розміромзбиткурисовийдовгоносикбільшнебезпечнийніжкомірний.
Малийборошняний хрущак (Triboliumconfusum) повсюднопоширенийвприміщенняхмукокомбінатов, комбікормових, круп'яних, хлібопекарських і пивоварнихзаводів. Харчуєтьсяборошном, крупою і висівками, інодіпошкоджує зерно, сушеніовочі та фрукти. Зовсім не харчуєтьсязернобобовими і цілими зернами плівчастим культур - вівса, ячменю і рису.
Булавовусий хрущак (Triboliumcastaneum) є одним з найбільшпоширених і небезпечнихшкідників зерна та продуктівйогопереробки. Жуки сімействахрущаківмаютьпахучізалози, яківиділяютьрідину з гостримдратівливим запахом, якийвідлякуєворогів.
Коротковусийборошноїд (Cryptolestesferrugineus) поширений по всьомусвіту. Добре літає.Пошкоджує зерно і продуктийогопереробки. У зерніпшениці по частотіпосідаєодне з перших місцьпоряд з рисовимдовгоносиком, зерновимточильником, булавовусим хрущаком і суринамськимборошноїдом.
Суринамськийборошноїд (Oryzaephilussurinamenis) пошкоджуєрізніхарчовіпродукти: зерно, мука, крупа, кондитерськівироби, галети, сушеніфрукти і овочі, насінняолійних культур, горіхи та іншіпродуктихарчування.
Зерновийшашіль (Rhyzoperthadominica) пошкоджуєцілесухе зерно всіхзерновихколосових культур, рису, сорго, гречки, кукурудзи, крімолійних і бобових. Личинка біла, з маленькою головою, переднісегментитілазначноширшеінших. При масовомурозмноженнішкідникперетворює зерно з борошняний пил, так званумучель, яка складається з екскрементів, личинкових шкурок і частинок корму.
Борошнянийкліщ (Acarussiro) пошкоджує зерно злакових, олійних, бобових, вважаючи за кращеборошно, крупу, комбікорм, а такожсушеніовочі, фрукти, лікарську і тютюновусировину, прянощі, шкіру, сири, ковбаси, яєчний порошок, рибне і м'ясо-кістковеборошно.
За більш детальною інформацієюзвертайтесь за адресою: м.Миргород, вул. Кашинського,6 А, тел. (05355)5-26-56
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області С. Надтока
