СТРЕС ПІД ЧАС ВІЙНИ
Стрес під час війни
Війна – наша реальність. У нових умовах ми зустрілися не тільки з явними, але і з прихованими ворогами, які шкодять нашому здоров’ю. Найперший – стрес.
З даним типу стресу більшості українців раніше мати справу не доводилося, за що дякуємо долі. Проте, зараз умови такі, що вимагають від кожного з нас інтенсивних фізичних і психологічних зусиль для стабілізації власного стану.
Що таке стрес?
Стрес – природна реакція організму, зумовлена розумовою та фізичною напруженістю, яка є потенційно небезпечною для здоров’я.
Кожен спостерігає індивідуальні прояви – від безсоння, апатії до панічних атак. Навіть, якщо Ви знаходитеся у відносно спокійному регіоні, розум сприймає загрозу близькою.
Відомо, що стрес має два компоненти:
- об’єктивний або фізичний;
- суб’єктивний або психологічний. Даний компонент залежить від індивідуального сприйняття ситуації, контрольованості та передбачуваності. Якщо Ви можете передбачити стресовий фактор, готуєтесь до нього, це допомагає надалі керувати реакцією.
Стрес, викликаний війною, відрізняється від повсякденного, оскільки, здебільшого він перевищує нашу здатність адаптуватися та змінюватися.
Як явище, стрес є дуже складним ланцюгом реакцій, які починаються в коркових центрах головного мозку, продовжуються активацією шляхів та стимуляцією периферичної системи, симпатико-адреналово-мозкової осі, ендокринної системи (гіпоталамуса, гіпофіза, наднирників).
Наприклад, адреналін разом з іншими гормонами та нейропептидами напряму впливають на роботу серцево-судинної системи і метаболічні функції. Саме тому під час стресової ситуації Ви можете відчувати пришвидшене серцебиття, збільшення частоти дихання тощо.
Війна – процес тривалий та напружений. Як стресовий фактор, який не може бути усунений в короткі терміни, він продовжує впливати на нас фізично, морально, психологічно і психічно.
В цій ситуації ми можемо говорити про хронічний стрес, який в довготривалій перспективі викликає резистентність (нечутливість) окремого типу рецепторів. При цьому рівень медіаторів стресу залишається високим, що призводить до множинних ушкоджень органів, тканин.
Як впливає хронічний стрес на організм?
Науково доведено, що негативний вплив, який затягнувся у часі, викликає так звану стрес-залежну нейроендокринну дисрегуляцію, яка здатна напряму чи через функціональні ланцюги впливати на всі органи і тканини.
Стрес може діяти на:
- структуру головного мозку. Дослідження показали, що спостерігаються мікроскопічні зміни у визначених областях мозку. Війна належить до надзвичайно важких стресових факторів, що може призводити до депресивних розладів, когнітивних, поведінкових, емоційних дифункцій;
- імунну систему. Психологічний стрес може викликати гостру фазу реакції, пов’язану з інфекційними захворюваннями, підвищити рівень циркулюючих цитокінів та різних біомаркерів запалення.
До хвороб, розвиток яких пов’язаний зі стресом та запальними процесами належать, наприклад, діабет, рак, серцево-судинні захворювання, аутоімунні синдроми тощо.
Хронічний стрес має імунодепресивну дію, що придушує та сповільнює здатність організму ініціювати швидку та ефективну імунну реакцію на збудник; - всі органи та системи людського організму. З цього приводу є безліч наукових статей та публікацій від експертів. Так, наприклад, тривалий розлад ШКТ, печія або біль в епігастрії можуть бути не результатом поганого харчування, а прямим наслідком стресу.
Безпосереднім наслідком може бути й ішемічна хвороба серця. Вона тривалий час вважалася психосоматичним захворюванням. Наразі стрес визнано одним із ключових факторів ризику розвитку ІХС.
Мігрені та головні болі також є наслідком стресу – коротко- чи довготривалого, різної інтенсивності. З цією проблемою зіткнулися близько 50-70% дорослих, які через порушення сну, страх та емоційний безлад скаржаться на перманентний головний біль.
Існують дані, що ендокринні захворювання також напряму пов’язані зі стресами. Наприклад, діабет. Під час дії фізичних чи психологічних стресорів змінюється потреба в інсуліні та провокує неконтрольовані перепади його рівня у крові; - психічне здоров’я. Вважається, що нещодавні або поточні життєві події грають провідну етіологічну роль у неврозах, формувальну роль у виникненні невротичної депресії, а також провокують шизофренічні епізоди.
Боротьба зі стресом насамперед полягає у виключенні впливу стресового фактору на організм. На жаль, ми знаходимось у стані війни і, відповідно, у постійному напруженні.
Якщо Ви не здатні самостійно контролювати свій стан, слід звернутися до спеціаліста, який допоможе підібрати найкращу терапію – фізичну, трудову, медикаментозну тощо.
Щоб безпечно адаптуватися до сучасних реалій і мінімізувати наслідки стресу, МОЗ надає такі поради:
- Зосередьтеся на тому, що можете контролювати. Зокрема, дуже важливо концентруватися на створенні найбільш безпечних умов, турботі про близьких і рідних;
- Споживайте лише достовірну інформацію з офіційних джерел. МОЗ не радить переглядати новини цілодобово, адже це підвищує панічні настрої, тривогу та відчуття страху за близьких і себе;
- Критично сприймайте інформацію;
- Подбайте про можливі запаси продуктів харчування та питної води. Спробуйте зробити продуктовий запас у місці вашого укриття;
- За можливості дотримуйтеся режиму дня та сну. В умовах війни важко організувати здоровий сон, проте щоразу, коли у вас є можливість поспати, скористайтеся нею;
- Не забувайте рухатися та за можливості виконувати хоча б мінімальні фізичні активності. Наприклад, робіть розминку в укритті. Рух допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями;
- Не забувайте про психологічну підтримку. У важкі часи важливо гуртуватися разом і підтримувати одне одного. Якщо у вас є можливість, будьте на зв’язку з близькими. Якщо такої можливості немає й ви знаходитеся в укритті, спілкуйтеся та підтримуйте тих, хто перебуває поруч із вами;
- За можливості допомагайте тим, хто цього потребує. Добрі справи, волонтерство та підтримка інших дозволяють почуватися краще. Наприклад, організовуйте пункти видачі чаю для захисників, віддайте речі першої потреби переселенцям з інших міст, підтримуйте українських захисників, комунікуйте з іноземними друзями про перебіг ситуації в Україні тощо;
- Правильно та глибоко дихайте, рахуйте вдихи та видихи, врівноважуючи їх. Можна спільно співати чи рахувати, щоб зменшити всю стресовість ситуації.
Пам’ятайте, що відчувати тривогу, занепокоєння та страх у той час, коли навколо вас бойові дії, а країна в стані війни з агресором, нормально. Це прийнятна реакція вашої психіки й організму на ситуацію, що склалася», – підсумували в МОЗ.
Світлана Рудавка, лікар- психіатр 8-го відділення КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР»
