Що варто знати про системний червоний вовчак
10 травня – Всесвітній день боротьби із системним червоним вовчаком Хвороба системний червоний вовчак (далі – СЧВ) генетично детермінована, тобто СЧВ проявляється тільки при наявності певних мутацій у певному гені. При цьому імунітет людини втрачає здатність розпізнавати «своє» і «чуже», тому атакує клітини власного організму. Як результат розвивається СЧВ з характерними для неї симптомами ураження всіх органів і тканин (шкіри, суглобів, нирок, очей, легенів і т.д.). Вважається, що спровокувати ті самі порушення в генах здатні деякі фактори:
- дисбаланс гормонів, стрес;
- дія ультрафіолету, радіації;
- контакт з шкідливими хімічними речовинами;
- вірусні інфекції (краснуха, цитомегаловірус);
- прийом деяких лікарських препаратів (ізоніазиду, протисудомних, гідралазина, особливо токсичних антибіотиків).
Також СЧВ передається у спадок – діти успадковують від батьків дефектні гени. Але це не означає, що хвороба проявиться в 100% випадків.
Ознаки червоного вовчака досить різноманітні і неспецифічні. У процес втягуються всі органи і системи, під час перебігу захворювання можуть приєднуватися всі нові симптоми. Найбільш характерні ознаки для хвороби СЧВ:
- із боку шкіри – висипання на обличчі у вигляді «метелика», випадання волосся, блідість;
- підвищена чутливість до сонячного світла;
- болі в суглобах, їх припухлість, обмеження рухів;
- тривала субфебрильна температура тіла (37-38° С);
- порушення згортання крові: утворення гематом навіть після незначних ударів, спонтанні внутрішні кровотечі;
- слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість;
- болі в грудях, задишка;
- головні болі, погіршення пам’яті;
- біль у м’язах;
- збільшення всіх груп лімфатичних вузлів;
- ураження нирок – нефрити.
Синдром червоного вовчака особливо небезпечний для жінок під час вагітності – він може викликати спонтанні викидні, невиношування, преєклампсію, передчасні пологи.
Рання діагностика, постановка діагнозу «системний червоний вовчак», своєчасно розпочата терапія значно покращують прогноз для пацієнта. Діагностика починається з огляду пацієнта, збору анамнезу і скарг. Для підтвердження діагнозу використовуються лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові (допомагає виявити анемію, зниження тромбоцитів, підвищення ШОЕ);
- біохімічне дослідження крові (для оцінки функції нирок і печінки, визначення вмісту С-реактивного білка);
- загальний аналіз крові (також допомагає оцінити функцію нирок);
- рівень специфічних антинуклеарних антитіл (АНА), антитіл до нативної ДНК.
Також для комплексного повноцінного обстеження важлива оцінка всіх органів – для цього проводяться інструментальні дослідження: ЕКГ, УЗД серця, нирок, органів черевної порожнини, КТ суглобів, електроенцефалографія, при необхідності – біопсія тканин.
Специфічна профілактика синдрому склеродермії не розроблена, бо досі не з’ясовані справжні причини розвитку хвороби. Для запобігання розвитку СЧВ застосовують загальні заходи:
- регулярні дозовані фізичні навантаження;
- відмова від куріння, вживання алкоголю;
- корекція харчування, особливо з достатнім вмістом в раціоні вітамінів;
- здоровий повноцінний сон;
- регулярне спостереження у ревматолога та інших фахівців;
- своєчасне лікування інфекцій.
Лікування
На жаль, системний червоний вовчак не може бути повністю вилікуваний, терапія захворювання спрямована на підтримку стану хворого і його якості життя, профілактику нападів загострення і ускладнень.
Враховуючи все вищесказане, закликаю уникати факторів, здатних спровокувати хворобу, а в разі потреби – негайно звертатися за медичною допомогою. Будьте здорові!
Раїса Шершова,
лікар-ревматолог поліклінічного відділення для дорослих №1
КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»
