26 лютого 2024 року в Україні відзначають 10 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 рок
Війна рф проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а у 2014 році зі збройного вторгнення рф у Крим.
26 лютого 2014 року – початок окупації Криму. Під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Дії російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова Росією. Проте того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З 2021 року реалізується ряд заходів на державному рівні, розроблена візуальна айдентика цього Дня та висвітлюється в медіа тема боротьби за звільнення всіх наших окупованих територій.
У своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України «возз’єднанням Криму з Росією». Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України.
Будь-які територіальні поступки державі-агресору, зокрема щодо Криму, неприпустимі. Вони лише посилять апетити окупанта і призведуть до повторної агресії та подальшого порушення прав наших громадян.
Для України дипломатичні та мирні методи розв’язання конфліктів завжди були та залишаються найбільш прийнятними. Проте, після того, як рф почала повномасштабне вторгнення, Україна вимушена використовувати й інші шляхи деокупації всіх своїх територій та звільнення громадян України, зокрема військовим шляхом.
Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН. Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
Кримська платформа — це міжнародний механізм сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки. Цей формат об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Кримського півострова, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України. Завдяки Кримській платформі тема окупації Криму актуальна на міжнародному порядку денному. Вона успішно розвивається та вже розпочала парламентську та експертну співпрацю між країнами-учасницями. На сьогодні Україна працює над розширенням кола учасників Кримської платформи, особливо з-поміж країн Глобального Півдня.
Деокупація Криму – це про відновлення справедливості на принципах верховенства права та поваги до людської гідності. У Формулі миру, запропонованій Президентом України Володимиром Зеленським, викладено бачення шляху до миру та як його реально досягти. Зокрема, п’ятий пункт говорить про відновлення територіальної цілісності України без будь-яких компромісів з агресором та відновлення світового порядку, який порушила росія. Українці розуміють, що протягом років жителі Криму змушені були виживати в російській окупації. Україна підтримує співпрацю та взаємодію всіх своїх регіонів для розбудови гідного та стабільного спільного майбутнього. Громадяни України, які внаслідок російської агресії опинилися в окупації, мають такі ж права, як і мешканці підконтрольних Україні територій. Україна здатна забезпечити свободу слова та доступ до незалежної інформації для людей в Криму. Українська влада за підтримки міжнародної спільноти забезпечить справедливе розслідування злочинів, які були вчинені під час окупації.
